Karakter boyutu : 12 Punto 14 Punto 16 Punto 18 Punto
UKRAYNA PARLAMENTOSUNA ÇERKES SOYKIRIMINI TANIMA BAŞVURUSU
21 Haziran 2014 Cumartesi Saat 00:45

20.06.2014

Ukrayna Cumhurbaşkanı Ekselansları Sayın Petro Poroşenko;

Ukrayna Parlamentosu Başkanı  Ekselansları Sayın Aleksandr Turçinov;

Ukrayna Başbakanı Ekselansları Sayın Arseniy Yatsenük;

Başvuru Konusu : Rusya İmparatorluğunca gerçekleştirilen Çerkes Soykırımının Tanınması Talebidir.

18 ve 19. yüzyıllarda, biz Çerkes Halkı’na karşı, vatanımız Çerkesya topraklarını ele geçirmek amacıyla, Rusya İmparatorluğu tarafından, Çerkes Halkı’nın çok büyük bir çoğunluğunun yok edildiği bir soykırım gerçekleşmiştir. Geride kalanlar ise, topraklarından zorla çıkarılarak, toplu şekilde sürgün edilmiş, bu sürgün sırasında da, Rusya İmparatorluğu’nun planladığı gibi yüz binlerce insan ölmüştür. Rusya İmparatorluğu’na, “Çerkesler değil, Çerkeslere ait topraklar lazım” idi.

Sürgün olayları, 1864 yılından sonra da farklı bahaneler ve görünümler ile devam ettirilmiş, bir biçimde eski yurdunda kalmayı başarmış olan bir avuç Çerkes’in bile vatanlarını terk etmeleri için her türlü baskı uygulanmıştır. Buna ilişkin belgeler arşivlerdedir, ayrıca bizzat görgü tanıkları tarafından yayınlanmış belgeler de vardır.

Bugün, Çerkes Halkı’nın sadece onda biri, 700.000 civarında bir nüfus, tarihi Çerkesya’nın ufak bir parçası olarak nitelenebilecek olan parçalı topraklarında dağılmış ve bölünmüş bir şekilde yaşamaktadır.  Çerkes Halkı, tek bir halk olmasına rağmen, Sovyet yönetimi ve onu izleyen Rusya Federasyonu yönetimi tarafından birbirinden kopuk, farklı siyasi birimlerde, sanki farklı halklarmış gibi farklı adlandırmalarla ve birbirlerinden izole edilmiş bir şekilde yaşamaya mahkum edilmiştir.

Günümüzde, Çerkes Soykırımı ve Sürgünü nedeniyle, Çerkes nüfusunun % 90’ı kendi toprakları dışında, dünyanın elliden fazla ülkesine dağılmış olarak yaşamak zorunda bırakılmıştır. Sürgünde yaşayan Çerkeslerin, bir temel insan hakkı olarak, “yerli bir halkın kendi vatanı ile ilişki kurma hakları” yok ölçüsünde kısıtlı tutulmaktadır. Rusya Federasyonu, sürgündeki Çerkeslerin, Çerkesya topraklarına dönmesini, acil insani nedenlerle olsa dahi, reddetmektedir. Suriye’de devam etmekte olan iç savaşta, iki ateş arasında kalan ve savaşın bütün acılarını hala yaşamakta olan Çerkesler’in, kendi topraklarına ölüm tehlikesi sebebiyle dönme talepleri, Rusya Federasyonu tarafından dikkate dahi alınmamıştır.

Ayrıca “Çerkes Sorunu”nu, tamamen demokratik, hukuki ve barışçıl yollarla dillendiren Çerkes aktivistler gözaltına alınmış, taciz edilmiş ve açık ya da kapalı şekillerde tehdit edilerek baskı altına alınmıştır. Söz konusu durum çeşitli formlarda hala devam etmektedir.

Rusya Federasyonu’nun birimleri olan Kaberdey-Balkar Cumhuriyeti Parlamentosu, 7 Şubat 1992 tarih ve (№977–XII-B) sayılı kararında ve Adıgey Cumhuriyeti Parlamentosu, 29 Nisan 1996 tarihli ve 64-1 numaralı kararında, Rus-Çerkes Savaşı sırasında Çerkeslere karşı bir soykırım yapıldığını kabul ederek kınamışlardır, ve Rusya Federasyonu’nun Çerkes Soykırımı’nı kabul etmesini talep etmişlerdir.  

Gürcistan, 20 Mayıs 2011 tarihinde, Çerkes Halkı’nın talebi üzerine, Parlamentosu’nda aldığı bir karar ile Çerkes Soykırımı’nı tanıyan Birleşmiş Milletler üyesi ilk ülke olmuştur.

Gürcistan Parlamentosu tarafından alınmış olan bu karara göre, Rusya İmparatorluğu,  1763-1864 yılları arasında gerçekleşen savaş süresince Çerkeslere karşı etnik temizlik yapmış ve Çerkeslerin topraklarına başka etnik grupları (Rus nüfusu) devlet eliyle getirip yerleştirmiştir. Sivilleri cezalandırma amacı güden askeri faaliyetlere girişerek, bağımsız gözlemcilere göre, Çerkes nüfusunun önemli bir bölümünü tamamen yok etmiştir. Yapay olarak açlık yaratmış, sivil nüfusa yönelik bulaşıcı hastalıkları yaymıştır.

Gürcistan Parlamentosu, 18 Ekim 1907 tarihli IV no’lu Hague Sözleşmesi ve 1948 tarihli Soykırım Suçunun Önlenmesi ve Cezalandırılması Sözleşmesi’ne göre, Çerkeslere karşı icra edilen fiillerin soykırım olduğunu açıklamıştır.

Çerkes Sorunu, Çerkes Soykırımı ve Sürgünü neticesinde ortaya çıkmış bir sorundur ve bu sorunu çözme yükümlülüğü altındaki ülke Rusya Federasyonu’dur. Çerkes Sorunu hakkında, 21.yüzyılda bile Rusya İmparatorluğu’na ait argümanlarla hareket eden Rusya Federasyonu’nun, aslında diğer bütün konularda da aynı şekilde hareket ettiği, Ukrayna’nın toprak bütünlüğü içinde yer alan Kırım’ı işgal etmesiyle ve Ukrayna’nın doğusunda yaşayan Rusça konuşanlara yönelik baskılar bulunduğu gibi asılsız  bahaneler öne sürerek aslında bütün bir Ukrayna’yı işgal etmeyi hedeflemesiyle gün yüzüne çıkmış bulunmaktadır. Bir eski çağ alışkanlığı olan “fütuhat-toprak işgal ederek büyüme” düşüncesi, Rusya Federasyonu tarafından, üstelik bütün dünyayı da hayretler içerisinde bırakarak,  modern çağa taşınmıştır.

Biz, Çerkes Halkı, 1864 yılında, Rus İmparatorluğu’nun ülkemiz Çerkesya’yı işgal etmesiyle, Rusya Federasyonu’nun Ukrayna’yı işgal etmesi arasında bir farkın olmadığına inanmaktayız. Bu nedenle Ukrayna Devleti’ni ve Ukrayna Halkı’nı haklı mücadelelerinde desteklemekteyiz. Ukrayna Devleti ve Halkı ile dayanışma, Çerkes Halkı için son derece önemli ve değerlidir.

Yukarıda belirttiğimiz sebeplerden dolayı, Ukrayna’nın Çerkes Soykırımı’nı tanımasını, Yüksek Makamlarınızdan talep ederiz.   

Saygılarımızla arz ederiz.

Başvuru sahipleri;

  1. 1- HAPİ CEVDET YILDIZ- BANDIRMA/TÜRKİYE,  Tarihçi, Araştırmacı, Cherkessia.net sitesi yazarı.
  2. 2- MAHMUT Bİ- BURSA/TÜRKİYE, Tarihçi, Araştırmacı, Cherkessia.net sitesi yazarı.
  3. 3- KHUADE ADNAN – MAYKOP/RUSYA FEDERASYONU, Esnaf, Çerkesya Yurtseverleri Çerkesya Temsilcisi.
  4. 4- ADEL BASHQAWI – ÜRDÜN, Çerkes Aktivist, Çerkes Diasporası.
  5. 5- IYAD YOUGHAR- AMERİKA BİRLEŞİK DEVLETLERİ, Uluslararası Çerkes Konseyi Başkanı.
  6. 6- AÇUMIJ HİLMİ ÖZEN- MAYKOP/RUSYA FEDERASYONU, Cherkessia.net sitesi yazarı.
  7. 7- KUBE NURHAN FİDAN – İSTANBUL/TÜRKİYE, Cherkessia.net sitesi yazarı- Çerkesya Yurtseverleri eş sözcüsü.
  8. 8- ŞALAXHO RAGIP METE - SAKARYA/TÜRKİYE, Öğretmen, Çerkesya Yurtseverleri eş sözcüsü.
  9. 9- HABRAÇÖ MURAT ÖZDEN -İSTANBUL/TÜRKİYE, Maltepe Çerkes Derneği Başkanı.
  10. 10- DJANÇATE AYKUT ŞAHİN- KÖLN/ALMANYA, Köln Adığe Xase- Çerkes Kültür Derneği Başkanı.
  11. 11- HUŞT SEMİH AKGÜN – İSTANBUL/TÜRKİYE, Yazar, Çerkesya Yurtseverleri Aktivisti.
  12. 12- Dr. ÖMER AYTEK KURMEL -İSTANBUL/TÜRKİYE, Araştırmacı - Cherkessia.net sitesi yazarı.
  13. 13- ZOHER THAWCHO -İSRAİL/KFAR KAMA, Çerkes Kültür Merkezi.
  14. 14- Dr. KARDEN MURAT YILDIRIM - İSTANBUL/TÜRKİYE, Avukat, Çerkesya Yurtseverleri eş sözcüsü.
  15. 15- JADE WUMAR DENİZ - SAKARYA/TÜRKİYE, Cherkessia.net sitesi Editörü.
  16. 16- ÇUŞHA WUMAR- İZMİR/TÜRKİYE, Filolog, Cherkessia.net  sitesi yazarı.
  17. 17- BALKAR SELÇUK- VAN/TÜRKİYE, Öğretim Görevlisi- Yazar.
  18. 18- GINA HABOUKH -AMERİKA BİRLEŞİK DEVLETLERİ,Çerkes Diasporası, Aktivist.
  19. 19- HATKO EROL ANAR - BREZİLYA,  Romancı, Cherkessia.net sitesi yazarı.
  20. 20- TSEY EŞREF BAŞ -TÜRKİYE/SİNOP, Heykeltraş, Ressam.
  21. 21- THATL SACİT TUNÇ- İSTANBUL/TÜRKİYE, Maltepe Çerkes Derneği, Yönetim Kurulu Üyesi.
  22. 22- ZACK BARSIK, AMERİKA BİRLEŞİK DEVLETLERİ,Çerkes Diasporası, Aktivist.
  23. 23- HATX YALÇIN KARABULUT- İSTANBUL/TÜRKİYE, Maltepe Çerkes Derneği Yönetim Kurulu Üyesi.
  24. 24- ŞOGEN FARUK ARSLANDOK -İSTANBUL/TÜRKİYE, Bankacı.
  25. 25- HAXHU KOCHAS-İSRAİL, “Özgür Çerkesler” Başkanı. 
  26. 26- ŞEWLOK ERDİNÇ ÜNSALAN - K.MARAŞ/TÜRKİYE, Cherkessia.net sitesi yazarı.
  27. 27- THAĞUŞE EMRE AKCAN -SAKARYA/TÜRKİYE, Çerkesya Yurtseverleri Aktivisti.
  28. 28- KALEKUTE ENVER SAĞLAM - İSTANBUL/TÜRKİYE, Yazar,  Adıge Khase- Çerkes Derneği Yönetim Kurulu Üyesi.
  29. 29- MIQOD NAHİDE DEMİR AYBAT – KONYA/TÜRKİYE, Konya Çerkes Derneği Başkanı.
  30. 30- ŞAŞ’E ASLAN – MAYKOP/RUSYA FEDERASYONU, Gazeteci, Natpress.info Genel Yayın Yönetmeni.
  31. 31- TSEY YILMAZ DÖNMEZ- AMASYA/TÜRKİYE, Adıge Dil Derneği Başkan Yardımcısı.
  32. 32- HAK’AŞE ERKAN BATIR-KAYSERİ/TÜRKİYE, Avukat, Gusips.net Yazarı.
  33. 33- RADIO ADIGA-KFAR KAMA/ISRAİL, Çerkes Diasporası.
  34. 34- JUSTICE FOR NORTH CAUCASUS GROUP

**********

20.06.2014

 

УКРАИНЭМ И ПРЕЗИДЕНТЭУ ЗИУСХЬАНЭУ АЛЕКСЕЙ ЫКЪОУ ПЁТР ПОРОШЕНКО;

УКРАИНЭ ПАРЛАМЕНТЭУ АПШЪЭРЭ РАДЭМ И ТХЬАМАТЭУ ЗИУСХЬАНЭУ ВАЛЕНТИН ЫКЪОУ АЛЕКСАНДР ТУРЧИНОВ

УКРАИНЭ И МИНИСТР ШЪХЬАIЭУ ЗИУСХЬАНЭУ ПЕТР ЫКЪОУ АРСЕНИЙ ЯЦЕНЮК

УРЫСЫЕ ИМПЕРИЕМ АДЫГЭМЭ АРИШIЫЛIАГЪЭ ЛЪЭПКЪГЪЭКIОДЫР ШЪУШТЭНЭУ ТЫКIЭДЭУ;

Я 18-рэ ыкIи я 19-рэ лIэшIэгъухэм ти Адыгэ хэгъэгу ичIыгу ыштэным пай Урысые империем адыгэ лъэпкъым инахьыбэр зыщагъэкIодыгъэ лъэпкъгъэкIодыр къытишIылIагъ. Къэнэжьыгъэхэри лIыгъэкIэ ичIыгу рафыгъэх. Ахэр рафы зэхъуми урысые империем зэрихъухьагъэм тетэу минишъэ пчъагъэхэр лIагъэх. Урысые Империем «адыгэхэр арэп ищыкIэгъагъэр, адыгэмэ ячIыгу» ары.

Хэку ифыныри 1864-рэ илъэсым ыужы фэшъхьаф ушъхьагъэхэмкIи лъагъэкIотагъ. Iэбжыб нахь мыхъоу къэнэжьыгъэ адыгэри ячIыгу къагъэбгынэным пай атеIукIэщтыгъэх щыIакIэ аратыщтыгъэп.

Непэ адыгэ лъэпкъым изыпшIанэ фэдиз мин 700 хъурэ цIыфхэр Черкесием щаугощыгъэхэу чIыгу такъырхэм зэпэIапчэхэу щэпсэух. Урысые Федерацием зы лъэпкъ хъурэ адыгэхэр зэфэшъхьаф лъэпкъым фэдэу цIэ зэфэшъхьафхэмкIэ яджэх, субъект зэфэшъхьафхэм зэпэIапчэхэу щагъэпсэух.

ИтIани лъэпкъгъэкIодым ыкIи хэку ифыным ыпкъ къикIэу адыгэ лъэпкъым и % 90-р ичIыгу имысэу дунаем итэкIухьагъэу къэралыгъо шъэныкъом къехъумэ арысых. ЯчIыгу имыс адыгэхэм цIыфыгъэ шапхъэхэм адиштэрэ «чIыдэлъф лъэпкъым ихэку зэпхыныгъэхэр дыриIэн» фитыныгъэхэр яIэп. Урысые Федерациер ихэку рафыгъэ адыгэхэр яхэку къихьажьышъунхэу фитыныгъэ яIэхэр егъэзыгъэхэу щытыми афидэрэп. Сирием щыкIорэ заом ыпкъ къикIэу машIуитIумэ азфагу къыдэнагъэ адыгэхэр, аукIынхэмкIэ щынагъохэр щыIэ пэтэу я хэку агъэзэжьынхэу зыкIэдэугъэхэр Урысые Федерацием гулъитэнэуи фэягъэп.

«Адыгэ лъэпкъ Iофыр» демократичнэу, хабзэм, шъапхъэм диштэу къэзыIэтырэ адыгэ активистхэр къеубытых, гъунэ лъефых, атеIукIэ.Мы щытыкIэр теплъэ зэфэшъхьафхэр иIэу джыри лъагъэкIуатэ.

Урысые Федерацием исубъектыхэу Къэбэртае-Бэлъкъэр Республикэм и Парламентыр 1992-рэ илъэсым Мэзаем и 7-м (№ 977-ХII-B) унашъоу ыштагъэмрэ, Адыгэ Республикэм и Парламентым 1996-рэ илъэсым Мэлылъфэгъэгъум и 29-м 64-1 номеркIэ унашъоу ыштагъэмкIэ Урыс-Адыгэ заом и лъэхъаным адыгэмэ лъэпкъгъэкIод зэрэрашIылIагъэр аумысы ыкIи Урысые Федерациеми ар ыштэнэу кIэдэугъагъэх.

Грузие къэралыгъор 2011-рэ илъэсым ЖъоныгъуакIэм и 20-м Адыгэ лъэпкъым илIыкIохэр зэрэкIэдэуагъэм ыпкъы къикIэу и парламентым ыштагъэ унашъомкIэ Адыгэ лъэпкъым лъэпкъгъэкIод зэрэрашIылIагъэр зыштагъэ апэрэ къэралыгъо шъхьафит хъугъэ.

Мы унашъом къызэрилъытэрэмкIэ Урысые Империер 1763-1864-рэ илъэсхэм азыфагу щыкIуагъэ заом адыгэ лъэпкъыр ичIыгу рафыгъ ыкIи ахэмэ ячIыгу пэмыкI лъэпкъыхэр рагъэтIысхьагъэх. Заом хэмыт цIыф жъугъэхэр (гражданский) дзэ кIуачIэхэмкIэ и нэхъыбэр ыгъэкIодыгъ. Гъаблэ къыгъэхъущтыгъ ыкIи зэIэпахырэ узхэр къахитIупщыхьащтыгъ.

Грузие Парламентыр 1907 илъэсым Чъэпыогъум и 18-м IV-рэ Гаага зэгурыIоныгъэм ыкIи 1948-рэ илъэсым къыдэкIыгъэ «лъэпкъгъэкIодыр мыхъуным ыкIи пшъэдэкIыжь ягъэхьыгъэным» фэгъэхьыгъэ зэгурыIоныгъэхэм зэритымкIэ Адыгэмэ арашIылIагъэхэр лъэпкъгъэкIодэу зэрэщытыр къыIуагъ.

Адыгэ Лъэпкъ Iофыгъори (Черкесский вопрос) адыгэмэ арашIылIагъэ лъэпкъгъэкIодым ыкIи хэкуифыным ыпкъ къикIыгъ. Мы Iофыр зэшIозыхынэу пшъэдэкIыжь зыхьырэри Урысые Федерациер ары.«Адыгэ лъэпкъ Iофыгъом» ехьылIагъэу Урысые Федерацием иджыри Урысые империем зызэришIыщтыгъэу зэрэзекIорэр непэ Украинэм ичIыгоу Крым зэриштагъэр ыкIи Украинэм икъохьапIэ щыхъурэмэ атырилъхьэзэ зэрэ Украинэ зэриштэнэу зэрэфаем къеушыхьаты. Мы ижъырэ хабзэу Урысые Федерацием имые чIыгухэр ыштэзэ ичIыгу хигъэхъоным зэрэпылъыр зэрэдунаеу агъашIагъозэ непэрэ лъэхъаным къыхьыгъ.

Тэ, Адыгэ лъэпкъымIкэ 1864-рэ илъэсым Урыс Империем ти хэгъэгу Черкесиер зэриштагъэмрэ, непэ Урысые Федерацием Украинэм зэрихьагъэр зэрэзэтемыкIырэр тшIошI мэхъу. Ащ пай Украинэ къэралыгъоми, Украинэ лъэпкъыми ябанэмкIэ адэтэгъаштэ ыкIи тагот. Украинэ къэралыгъомрэ и лъэпкъымрэ тызэдеIэжьыным мэхьанэшхо етэты.

Мы къэтIуагъэхэм ыпкъы къикIэу Украинэ къэралыгъом Адыгэ лъэпкъгъэкIодыр ыштэнымкIэ тыкIэдэу.

Лъытэныгъэ шъотэхы.

КIэтхагъэхэр:

  1. 1- Хьапый Джэудэт Йылдыз,Тыркур, къ.Истамбыл, Пенсионер кIэлэегъадж, тхакIо, Cherkessia.net сайтым и тхакIо;
  2. 2- Махмуд Би, Тыркур, къ.Бурса, тарихъытх, тхакIо, Cherkessia.net сайтым и тхакIо;
  3. 3- Хъуадэ Аднан, УФ, Адыгэ Республик, къ. Мыекъуапэ, Предприниматель, Адыгэ Хэкупсэхэм ЧеркесиемкIэ я лIыкIу;
  4. 4- Адель Башкауи, Иорданиер, къ. Амман, Черкес активист;
  5. 5- Ияд Ягуар, Америкэ Зэгот Къэралхэр (США), Дунае Черкес Советым и тхьамат;
  6. 6- Ацумыжъ Хьилми, УФ,Адыгэ Республик, къ. Мыекъуапэ, блоггер, публицист, Cherkessia.net сайтым и тхакIо;
  7. 7- Кубэ Нурхьан Фидан, Тыркур, къ. Истамбыл, ОрэдыIо, Адыгэ Хэкупсэхэм со-пресс-секретарь;
  8. 8- Шъхьалахъо Рагып Метэ, Тыркур, къ. Сакарйа, кIэлэегъадж, Адыгэ Хэкупсэхэм со-пресс-секретарь;
  9. 9- Хьабрацу Мурат Озден, Тыркур, къ. Истамбыл, Малтепэ Черкес Дернеги-Адыгэ Хасэ и тхьамат;
  10. 10- Джэнчэтэ Айкут Шахьин, Германиер, Кёлн Адыгэ Хасэм и тхьамат;
  11. 11- Хъущт Семихь Акгюн, Тыркур, къ. Истамбыл, тхакIо, Cherkessia.net и тхакIо;
  12. 12- Къурмэл Омер Айтек, Тыркур, къ. Истамбыл, шIэныгъэхэмкIэ доктор, Cherkessia.net сайтым и тхакIо;
  13. 13- Тхьаухъо Зухъер, Израил, Кфар Кама, Адыгэ Музей;
  14. 14- Къардэн Мурат Йылдырым, Тыркур, къ. Истамбыл, Адвокат, шIэныгъэхэмкIэ доктор, Адыгэ Хэкупсэхэм со-пресс-секретарь;
  15. 15- Жадэ Умар, Тыркур, къ. Сакарйа, Cherkessia.net сайтым и редактор;
  16. 16- Цушъхьа Умар, Тыркур, къ. Измир, бзэшIэныгъэлI, Cherkessia.net и тхакIо;
  17. 17- Бэлъкъэр Селчук, Тыркур, къ. Ван, Университет кIэлэегъадж, тхакIо;
  18. 18- Хьабэхъу Джина, Америка Зэгот Къэралхэр (США), Черкес активист;
  19. 19- Хьаткъо Эрол Анар, Брезилия, тхакIо, Cherkessia.net и тхакIо; 
  20. 20- Цей Эшреф Баш, Тыркур, къ. Синоп, сурэтышI-скульптор;
  21. 21- ТхьалI Саджит Тунч, Тыркур, къ. Истамбыл, Малтепэ Черкес Дернэги (Адыгэ Хасэ) и гъэцэкIакIо куп хэт;
  22. 22- Барсыкъ Закъ, Америкэ Зэгот Къэралхэр (США), Черкес активист;
  23. 23- Хьатх Йалчын Карабулут, Тыркур, къ. Истамбыл, Малтепэ Черкес Дернеги-Адыгэ Хасэ и гъэцэкIэкIо куп хэт;
  24. 24- Шэуджэн Фарук Арсландок, Тыркур, къ. Истамбыл, банкир.
  25. 25- Хьахъу КъокIас, Израил, Кфар Кама, «Адыгэ Шъхьафитхэр» купым и тхьамат;
  26. 26- Шэулэхъу Эрдинч Унсалан, Тыркур, къ. Мараш, Cherkessia.net и тхакIо;
  27. 27- Тхьагъушъэ Эмре Акджан, Тыркур, къ. Адапазары, Адыгэ Хэкупсэхэм я активист;
  28. 28- Къэлэкъутэ Энвер Саглам, Тыркур, къ. Истамбыл, Газиосманпаша Черкес Дернеги-Адыгэ Хасэ и гъэцIэкIэк1о куп хэт;
  29. 29- МыкIод Нахьиде Демир Айбат, Тыркур, къ.Конйа, Конйа Черкес Дернеги – Адыгэ Хасэм и тхьамат;
  30. 30- ЩэшIэ Аслъан, УФ, Адыгэ республик, къ. Мыекъуапэ, ИА агентствэу Натпрессым иредактор шъхьаI;
  31. 31- Цей Йылмаз Дёнмез, Тыркур, къ. Амасйа, Адыгэ «Бзэ Хасэм» и тхьаматэ гуадз;
  32. 32- ХьакIаше Еркан Батiр, адвокат, gusips.net сайтым и тхакIо
  33. 33- Радио Адигэ, (Кфар-Кама, Израиль)
  34. 34- Справедливость Для Северо-Кавказского Группы.

**********

20.06.2014

 

His Excellency Mr. Petro Poroshenko, the President of Ukraine;

The Honourable Mr. Oleksandr Turchynov, the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine;

His Excellency Mr. Arseniy Yatsenyuk, the Prime Minister of Ukraine

Subject of Appeal : A Request for Recognizing the Circassian Genocide committed by the Tsarist Russian Empire

In 18th and 19th centuries, genocide against the Circassian people had taken place where significant majority of Circassians were exterminated by the Russian Empire to take over our country, the Circassian homeland. The ones who survived were forced to leave their homeland and were deported and exiled as a whole, and as the Russian Empire planned, hundreds of thousands of people died during the exile process. Russian Empire needed “the land that belonged to Circassians, not the Circassians themselves”. 

Exile continued also after 1864 with different excuses and different disguises, all kinds of pressure was implemented to make a handful of Circassians left behind by some means to leave their homeland as well. Relevant documents are in the archives besides published documents by eyewitnesses  in propria persona. 

Today, only one tenth of the Circassian population, around 700,000 people; is living in a piece of land that can be delineated as a small piece of historical Circassia, scattered and divided around. Circassian People, although they are one nation, have been condemned by the Soviet administration and by its successor, the administration of the Russian Federation, to live disconnected from each other, in different political enclaves, with different names as if they are different nationalities and isolated from each other. .

At the present time, and due to the Circassian Genocide and Exile, 90% of the Circassian population has been forced to live outside of their homeland, scattered in more than fifty countries around the world. “Indigenous population’s right to be in contact with its own country” as a basic human right for Circassians in exile is restricted almost as much as nonexistence.  The Russian Federation refuses to allow Circassians in exile to return to their Circassian homeland even if it is for urgent humanitarian purposes.   The Request of Circassians in Syria who are caught in the fire of the civil unrest between the two sides in ongoing intestine war and still going through all the pains of the conflict to return back to their own homeland due to risk of death is not even taken into consideration by the Russian Federation. 

Besides, activists who expressed their thoughts about the “Circassian Problem” through totally democratic, legal and peaceful ways and means have been detained, harassed and have been put under pressure by open and undercover threats. This situation in issue is still continuing in different forms.

Russian Federation’s units, Kabardino-Balkarian Republic Parliament on its 7, February, 1992 dated and (№977–XII-B) numbered decision and the Adygea Republic Parliament’s 29, April, 1996 dated and 64-1 numbered decision, have both recognized the Genocide committed against the Circassians, which took place during the Russian-Circassian War that lasted for 101 years and they have condemned it. And they requested from the Russian Federation to recognize the Circassian Genocide. 

Georgia, on 20 M, 2011, with the decision it reached in its parliament upon the request of the Circassian People, was the first  country as member of the United Nations to recognize Circassian Genocide.

According to that decision reached by the Georgian Parliament, the Russian Empire, during the war that took place between 1763-1864 years, had also performed Ethnic Cleansing against the Circassians and were replaced by other ethnic group (Russian population) on the homeland of Circassians by means of state policy.   By embarking into military activities aiming to punish the civilians, it completely annihilated a huge part of the Circassian population according to independent observers. Artificial famine was created and infectious diseases were spread amongst the civil population.

The Georgian Parliament, in accordance with the 18 October 1907 dated IV numbered Hague Agreement and 1948 dated Prevention and Punishment of Genocide Crime Agreement, announced that the actions committed against Circassians were genocide. 

The Circassian Problem is a problem that had occurred as a result of the Circassian Genocide and Exile, and the country that is obligated to solve this problem is the Russian Federation. It became obvious that the Russian Federation, acting with the same arguments as the Russian Empire about the Circassian Problem even in the 21st century, is acting in the same manner in all subjects with its occupation of Crimea which is a land located within the territorial integrity of Ukraine and by groundlessly pleading suppression towards Russian speakers living in Eastern Ukraine, in reality, aiming to occupy the whole Ukraine. An old world practice “land-conquest growing by occupation” thought to be an old world way of thinking has been moved to the modern world by the Russian Federation, with furthermore leaving the whole world in astonishment. 

We, the Circassian People, don’t believe that there is any difference between the Russian Empire occupation of our homeland in 1864, and the Russian Federation occupation of parts of Ukraine.  With the occupation of our country by the Russian Empire, therefore, we support the Government of Ukraine and the Ukrainians in their righteous struggle. Solidarity with the Ukrainian Government and its people has upmost importance for the Circassian People. 

For the foregoing reasons we indicated, we request from your dignitaries for Ukraine to recognize Circassian Genocide.

We, the undersigned, have respectfully submitted this appeal.

Signatories:

  1. 1- HAPI CEVDET YILDIZ- BANDIRMA/TURKEY, Historian, Researcher, Author of Cherkessia.net website.
  2. 2- MAHMUT BI-BURSA/TURKEY, Historian, Researcher-, Author of Cherkessia.net website.
  3. 3- KHUADE ADNAN- MAYKOP/RUSSIAN FEDERATION, Tradesman, Representative to Patriots of Circassia in Circassia.
  4. 4- ADEL BASHQAWI -JORDAN, Circassian Activist, the Circassian Diaspora.
  5. 5- IYAD YOUGHAR-USA, the President of the International Circassian Council.
  6. 6- ACUMIJ HILMI OZEN- MAYKOP/RUSSIAN FEDERATION, Author of Cherkessia.net website.
  7. 7- KUBE NURHAN FIDAN - ISTANBUL/TURKEY, author of Cherkessia.net website, Correspondent Spokesman to Patriots of Circassia.
  8. 8- SHALAXHO RAGIP METE - SAKARYA/TURKEY, Teacher, Correspondent Spokesman to Patriots of Circassia.
  9. 9- HABRACHO MURAT ÖZDEN- ISTANBUL/TURKEY, President of Maltepe Circassian Association.   
  10. 10- DJANCHATE AYKUT SAHIN- COLOGNE/GERMANY, President of Köln Adige Xase.
  11. 11- HUST SEMIH AKGUN – ISTANBUL/TURKEY, Author of Cherkessia.net website, Activist.
  12. 12- Ph.D. OMER AYTEK KURMEL -ISTANBUL/TURKEY, Researcher – Author of Cherkessia.net website.
  13. 13- ZOHER THAWCHO -ISRAEL/KFAR KAMA, The Circassian Heritage Center.
  14. 14- Ph.D. KARDEN MURAT YILDIRIM – ISTANBUL/TURKEY, Attorney at Law, Correspondent Spokesman to Patriots of Circassia.
  15. 15- JADE WUMAR DENIZ - SAKARYA/TURKEY, Editor of Cherkessia.net website.
  16. 16- CUSHA WUMAR- IZMIR/TURKEY, Philologist, Author of Cherkessia.net website.
  17. 17- BALKAR SELCUK- VAN/TURKEY, Academic – Author.
  18. 18- GINA HABOUKH-USA, a Circassian Activist, the Circassian Diaspora.
  19. 19- HATKO EROL ANAR- BRASIL, Novelist, Author of Cherkessia.net website.
  20. 20- TSEY Esref BAS-TURKEY/SINOP, Sculptor, Painter.
  21. 21- THATL SACIT TUNC- ISTANBUL/TURKEY, Maltepe Circassian Association,  Member of the Board of Directors.
  22. 22- ZACK BARSIK- USA Circassian Activist, Circassian Diaspora.
  23. 23- HATX YALCIN KARABULUT- ISTANBUL/TURKEY, Maltepe Circassian Association, Member of the Board of Directors.
  24. 24- SHOGEN FARUK ARSLANDOK-ISTANBUL/TURKEY, Banker.
  25. 25- HAXHU KOCHAS-ISRAEL, President of Free Circassians. 
  26. 26- SEWLOK ERDINC UNSALAN- KAHRAMANMARAS/TURKEY, Author of Cherkessia.net website.
  27. 27- THAGUSE EMRE AKCAN – SAKARYA/TURKEY, Patriots of Circassia, Activist.
  28. 28- KALEKUTE ENVER SAGLAM - ISTANBUL/TURKEY, Author,  Adige Khase- Circassian Association, Member of the Board of Directors.
  29. 29- MIQOD NAHIDE DEMIR AYBAT – KONYA/TURKEY, President of Konya Circassian Association.
  30. 30- SHAZZO ASLAN – MAYKOP/RUSSIAN FEDERATION, Journalist, Natpress.info Chief Editor.
  31. 31- TSEY YILMAZ DONMEZ- AMASYA/TURKEY, Vice President of Adygea Language Association.
  32. 32- HAKASHE ERKAN BATIR-KAYSERI/TURKEY, Lawyer, Author of Gusips.net.
  33. 33- RADIO ADIGA-KFAR KAMA/ISRAEL, the Circassian Diaspora.
  34. 34- JUSTICE FOR NORTH CAUCASUS GROUP

**********

 


20.06.2014

Обращение

к его превосходительству уважаемому Президенту Украины

Петру Порошенко;

к его превосходительству уважаемому Председателю парламента Украины Александру Турчинову;

к его превосходительству уважаемому Премьер-министру Украины Арсению Яценюку

с просьбой о признании черкесского геноцида, совершенного Российской империей.

Российская империя в 18 и 19 вв. совершила геноцид, вследствие которого уничтожено большинство черкесского народа. Целью геноцида был захват черкесских земель. Те, кто выжил во время трагических событий, были вынуждены покинуть свои земли, и в массовом порядке были переселены за пределы Черкессии. Во время этого переселения сотни тысяч человек погибли, что входило в планы Российской империи, которой были нужны "не черкесы, а принадлежащие им земли".

Переселение продолжилось и после 1864 г. под разными предлогами и в разных формах. И даже на тех немногих черкесов, которые смогли остаться на родине, было оказано всевозможное давление для того, чтобы они покинули ее. Документы об этих событиях находятся в архивах, имеются также документы, опубликованные самими очевидцами.

В настоящее время только одна десятая часть черкесского народа, т.е. около 700.000 человек, проживают в различных субъектах РФ, представляющих лишь небольшую часть территории исторической Черкессии. Единая черкесская нация искусственно разделена на разные этнические группы и  расселена советским режимом, а затем и РФ по разным политическим субъектам.

В настоящее время из-за геноцида и изгнания 90% черкесского населения живет за пределами родины, в более 50 странах мира. Право черкесов, живущих в изгнании, на "установление связей с родиной"  ограничивается. РФ отказывает черкесам в возвращении на родину, даже в чрезвычайных обстоятельствах. Желание о возвращении на родину черкесов, оказавшихся в Сирии между двух огней и до сих пор испытывающих на себе все страдания войны, не было даже принято во внимание российскими властями.

Кроме того, черкесские активисты, демократическими, правовыми и мирными способами выражающие свой взгляд на черкесский вопрос, задерживаются, подвергаются преследованиям, открытым и прикрытым угрозам.

Парламент Кабардино-Балкарской Республики РФ 7 февраля 1992 г. принял постановление № 977–XII-B, признающий факт применения геноцида в отношении черкесов во время Русско-черкесской войны и потребовал признания этого факта РФ. Такое же постановление – № 64-1 – принято парламентом Республики Адыгея РФ 29 апреля 1996 г.

Грузия 20 мая 2011 г. по призыву черкесского народа приняла постановление, признающее черкесский геноцид, став, таким образом, первым членом ООН, признавшим этот исторический факт.

Согласно постановлению, принятому парламентом Грузии, Российская империя во время войны, продолжившейся с 1763 по 1864 г., применила в отношении черкесов этническую чистку и переселила на их земли другие этнические группы (русское население). Имперские силы уничтожили большую часть населения Черкессии. В этот период среди черкесов распространялись эпидемии, их подвергали голоду.

Парламент Грузии объявил, что примененные в отношении черкесов действия, по Гаагской конвенции №IV от 18 октября 1907 г. и Конвенции о предупреждении преступления геноцида и наказании за него 1948 г., являются геноцидом.

Черкесская проблема является следствием черкесского геноцида и изгнания, и ответственность за ее решение лежит на РФ. РФ, в 21-м в. продолжающая действовать в черкесском вопросе на основании аргументов Российской империи, не иначе действует и в других вопросах, что стало очевидным, когда она оккупировала Крым и поставила перед собой задачу оккупировать всю Украину, ссылаясь на то, что на востоке страны, якобы, оказывается давление на русскоязычное население. Очевидно, стремление к расширению территории государства путем оккупации чужих земель  руководит РФ и в современности, что вызывает справедливую реакцию всего мирового сообщества.

Черкесский народ убежден в том, что нет никакой разницы между оккупацией Черкессии в 1864 г. Российской империей и оккупацией Украины РФ. В этой связи мы поддерживаем украинское государство и украинский народ в их справедливой борьбе. Солидарность с украинским государством и народом имеет большое значение  для черкесского народа.

По вышеперечисленным причинам, мы призываем Вас признать черкесский геноцид.

С уважением,

  1. 1- Хапий Джевдет Йылдыз – историк, исследователь, автор сайта cherkessia.net (Бандырма/Турция)
  2. 2- Махмут Бий – историк, исследователь, автор сайта cherkessia.net (Бурса/Турция)
  3. 3- Хуаде Аднан – предприниматель, представитель "Патриотов Черкессии" в Черкессии (Майкоп/РФ)
  4. 4- Адэл Башкави, черкесский активист, Аман-Иордания.  
  5. 5- Ияд Ягуар, Президент Международной Черкесской Совета, США.
  6. 6- Ачмиз Хильми Озен – автор сайта cherkessia.net (Майкоп/РФ)
  7. 7- Кубэ Нурхан Фидан – автор сайта cherkessia.net, представитель "Патриотов Черкессии" (Стамбул/Турция)
  8. 8- Шхалахо Рагып Мете – учитель, представитель  "Патриотов Черкессии" (Сакарья/Турция)
  9. 9- Хабрачу Мурат Озден- Президент Малтепе Черкесской Ассоциации, (Стамбул/Турция)
  10. 10- Джанчат Айкут Шахин- Президент Кёльн Адыгейского Хасе
  11. 11- Хушт Семих Акгюн – писатель, активист "Патриотов Черкессии" (Стамбул/Турция)
  12. 12- Доктор Омер Айтек Курмель – исследователь, автор сайта cherkessia.net (Стамбул/Турция)
  13. 13- Тхаухо Зухер, Президент Черкесский Центр наследия, (Кфар-Кама, Израиль)
  14. 14- Доктор Карден Мурат Йылдырым – адвокат, представитель "Патриотов черкессии" (Стамбул, Турция)
  15. 15- Жадэ Умар – редактор сайта cherkessia.net (Сакарья, Турция)
  16. 16- Чушха Умар – филолог, автор сайта cherkessia.net, (Измир, Турция)
  17. 17- Балкар Сельчук – преподаватель, писатель (Ван, Турция)
  18. 18- Хабаху Джина -черкесский активист, США.
  19. 19- Хатко Эрол Анар – романист, автор сайта cherkessia.net (Бразилия)
  20. 20- Цей Ешреф Баш - Скульптор, художник, (Синоп, Турция)
  21. 21- Тхатль Саджит Тунч – член Совета правления Черкесской ассоциации Малтепе (Стамбул, Турция)
  22. 22- Барсык Зак, черкесский активист, США.
  23. 23- Хатх Ялчын Карабулут – член Совета правления Черкесской ассоциации Малтепе (Стамбул, Турция)
  24. 24- Шоген Фарук Арсландок, банкир, (Стамбул, Турция).
  25. 25- Хаху Кочас, Президент движения "Свободные Черкесы" (Израил)
  26. 26- Шевлок Эрдинч Унсалан – автор сайта cherkessia.net (Кахраманмараш/Турция)
  27. 27- Тхагушэ Эмре Акджан – активист "Патриотов Черкессии" (Сакарья, Турция)
  28. 28- Калэкютэ Энвер Саглам – писатель, член Совета правления Черкесской ассоциации "Адыгэ Хасэ" (Стамбул, Турция)
  29. 29- Микод Нахидэ Демир Айбат – председатель Черкесской ассоциации Коньи (Конья, Турция)
  30. 30- Шаззо Аслан – журналист, редактор сайта Natpress.info (Майкоп, РФ)
  31. 31- Цэй Йылмаз Дёнмез – помощник Ассоциации адыгейского языка (Амасья, Турция)
  32. 32- Хакаше Еркан Батiр, адвокат, автор сайта gusips.net.
  33. 33- Радио Адигэ, (Кфар-Кама, Израиль)
  34. 34- группа "Справедливость для Северного Кавказа"

**********

20.06.2014

 

Звернення до його Високості шановного Президента України Петра Порошенка;

до його Високості шановного Голови Верховної Ради України Александра Турчинова;

до його Високості шановного Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюа

 

з проханням про визнання геноцида черкеського гароду, здійсненого Російською імперією.

Російська імперія протягом 18 - 19 століть здійснила геноцид, внаслідок якого знищено більшість представників черкеського народа. Метою геноцида було захоплення черкеських земель. Ті хто вижив під час цих трагічних подій, були змушені залишити свої землі і у великій кількості переселені за межі Черкесії. Під час цього переселення сотні тисяч людей загинули, що входило в плани Російської імперії, якій були потрібні "не черкеси, а землі, які їм належали".

Переселення тривало і після 1864 року під різними приводами та в різних формах. І навіть на тих небагатьох черкесів, які змогли залишитись на батьківщині, було здійснено різноманітний тиск для того, щоб вони полишили її. Документи про ці події знаходяться в архівах, існують також документи, опубліковані самими очевидцями.

На даний момент лише одна десята частина черкеського народа, тобто біля 700.000 осіб, проживає в різних суб’єктах Російської Федерації, які представляють лише невелику частину території історичної Черкесії. Єдина черкеська нація штучно розділена на різні етнічні групи та розселена радянським режимом, а пізніше і РФ по різним політичним суб’єктам.

На даннний час через геноцид та вигнання 90% черкеського населення мешкає за межами батьківщини, у більш 50 країнах світу. Право черкесів, які живуть у вигнанні, на "встановлення зв’язків з батьківщиною" обмежуються. РФ відмовляє черкесам у поверненні на батьківщину, навіть в надзвичайних обставинах. Бажання повернутись на батьківщину черкесів, які опинились в Сирії між двох вогнів і до цих пір відчуювають на собі всі страждання від війни, не було прийнято до уваги російською владою.

Окрім цього, черкеські активісти, демократичними, правовими та мирними засобами висловлюючими свій погляд на черкеське питання, затримуються, піддаються переслідуванням, відкритим та прихованим загрозам.

Парламент Кабардино-Балкарської Республіки РФ 7 лютого 1992 р. прийняв постанову № 977–XII-B, яка визнає факт застосування геноциду відносно черкесів під час Російсько-черкеської війни та поставив визнання цього факту РФ. Схожу постанову – № 64-1 – прийнято парламентом Республіки Адигея РФ 29 аквітня 1996 р.

Грузія 20 травня 2011 р. за закликом черкеського народу прийняла постанову, яка визнає черкеський геноцид, ставши, таким чином, першим членом ООН, який визнав цей історичний факт.

Згідно з постановою, прийнятою парламентом Грузії, Російська імперія під час війни, яка тривала з 1763 до 1864 року застосувала відносно черкесів етнічну чистку і заселила на ці землі інші етнічні групи (російське населення). Імперські сили знищили більшу частину населення Черкесії. У цей період серед черкесів разповсюджувались епідемії, їх піддавали голоду.

Парламент Грузії оголосив, що застосування відносно черкесів дій відповідно до Гаагської конвенції №IV від 18 жовтня 1907 р. і Конвенції щодо попередження геноциду та покаранні за нього 1948 р, є геноцидом.

Черкеська проблема є наслідком черкеського геноциду та вигнання, і відповідальність за це рішення лежить на РФ.Російська Федерація в 21-му столітті продовжує діяти в черкеському питанні на підставі аргументів Російської імперії, таким же чином діє і в інших питаннях, що стало очевидним, коли вона окупувала Крим та поставила перед собою задачу окупувати всю Україну, посилаючись на те, що на сході країни, начабто, здійснюється тиск на російськомовне населення. Зрозуміло, прагненням до розширення території держави шляхом окупації чужих земель керується РФ і у сучасності, що викликає справедливу реакцію всього світового співтовариства.

Черкеський народ впевнений у тому, що немає ніякої різниці між окупацією Черкесії в 1864 р. Російською імперією та окупацією України сучасною РФ. У цьому зв’язку ми підтримуєм Українську державу та український народ у їх справедливій боротьбі. І ця солідарність має для черкеського народу велике значення.

З цих причин, ми закликаємо Вас визнати черкеський геноцид. З повагою, 
 

  1. 1- Хапій Джевдет Йилдиз – історик, дослідник, автор сайта cherkessia.net (Бандирма/Туреччина) 
  2. 2- Махмут Бій – історик, дослідник, автор сайту cherkessia.net (Бурса/Туреччина)
  3. 3- Хуаде Аднан – підприємець, представник "Патріотів Черкесії" в Черкесії (Майкоп/РФ) 
  4. 4- Адель Башкауі, Черкеський активіст (Йорданія – Аман)
  5. 5- Іяд Ягуар, Голова Міжнародної Черкеської Ради - США 
  6. 6- Ачміз Хільмі Озен – автор сайту cherkessia.net (Майкоп/РФ)
  7. 7- Кубе Нурхан Фідан – автор сайту cherkessia.net, со-прес-секретар "Патріотів Черкесії" (Стамбул/ Туреччина) 
  8. 8- Шхалахо Рагип Мете – вчитель, представник "Патріотів Черкесії" (Сакарья/ Туреччина)
  9. 9- Хабрачу Мурат Озден – Голова Черкеської Асоціації Малтепе (Стамбул – Туреччина) 
  10. 10- Джанчат Айкут Шахін, Голова «Адиге Хасе» (Кьольн – Німеччина)
  11. 11- Хущт Семіх Акгюн – письменник, активіст "Патріотів Черкесії" (Стамбул/ Туреччина)
  12. 12- Доктор Омер Айтек Курмель – дослідник, автор сайту cherkessia.net (Стамбул/ Туреччина) 
  13. 13- Тхаухо Зухер, Адиге Музей,( Кфар-Кама, Ізраїль)
  14. 14- Доктор Карден Мурат Йилдирим – адвокат, со-прес-секретарь "Патріотів Черкесії" (Стамбул, Туреччина) 
  15. 15- Жаде Умар – редактор сайту cherkessia.net (Сакарья, Туреччина)
  16. 16- Чушха Умар – філолог, автор сайту cherkessia.net 
  17. 17- Балкар Сельчук – викладач, письменник (Ван, Туреччина) 
  18. 18- Хабаху Джина, Черкеський активіст – США
  19. 19- Хатко Ерол Анар – романіст, автор сайту cherkessia.net (Бразилія)
  20. 20- Цей Ешреф Баш, Художник-скульптор (Синоп – Туреччина) 
  21. 21- Тхатль Саджит Тунч – член Ради правління Черкеської асоціації Малтепе (Стамбул, Туреччина) 
  22. 22- Барсік Зак, Черкеський активіст – США
  23. 23- Хатх Ялчин Карабулут – член Ради правління Черкесскої асоціації Малтепе (Стамбул, Туреччина) 
  24. 24- Шоген Фарук Арсландок - банкiр, (Стамбул-Туреччина)
  25. 25- Хаху Кочас, Голова руху «Вільні Черкеси» Ізраїль
  26. 26- Шевлок Ердинч Унсалан – автор сайту cherkessia.net (Кахраманмараш, Туреччина) 
  27. 27- Тхагуше Емре Акджан – активіст "Патріотів Черкесії" (Сакарья, Туреччина) 
  28. 28- Калакуток Енвер Саглам – письменник, член Ради правління Черкеської асоціації "Адиге Хасе" (Стамбул, Туреччина) 
  29. 29- Микод Нахиде Демір Айбат – голова Черкеської Асоціації Коньї (Конья, Туреччина)
  30. 30- Шаззо Аслан – журналіст, редактор сайту Natpress.info (Майкоп, РФ) 
  31. 31- Цей Йилмаз Дьонмез – помічник голови Асоціації адигейської мови (Амасья, Туреччина)
  32. 32- Хакаше Еркан Батiр - адвокат, автор сайту gusips.net (Кайсерi, Туреччина)
  33. 33- Радіо Адиги, (Кфар-Кама, Ізраїль)
  34. 34- Правосуддя для групи Північно-Кавказького

Bu haber toplam 9276 defa okundu.


tuncay tok

Öncelikle Rusya'nın Ukrayna zalimliğini kınıyorum.
BM üyesi ülkelerin "Çerkes Soykırımı"nı tanıması çok değerlidir. Umarım ikinci ülke Ukrayna olacaktır.
Rusya ile problem yaşamayan hiçbir ülke "Soykırım"ı tanımaz, tanıyamaz. Problem yaşayan ülkeleri bizim "şu vakıf,bu örgüt maşası" şeklinde nitelendirip değersiz gösterme şansımız yoktur.

Emeği geçen bütün kişiler saygıyı hakkediyorsunuz,sağolun,varolun.

03 Temmuz 2014 Perşembe Saat 15:01
Meretuko Melih

Yılmaz hocam sizin imzanızın da bu sayfanın altında olması gerekirdi.
Neyse ki en azından destek mesajı vermişsiniz.

01 Temmuz 2014 Salı Saat 18:22
Şapşığ Yılmaz (Hoca)

150. yılda yapılmış en sağlam iş bence. İmzacıları tebrik ederim.

30 Haziran 2014 Pazartesi Saat 18:39
Sitemizin hiçbir vakıf, dernek vs. ile ilgisi yoktur. Sitede yayınlanan tüm materyallerin her hakkı saklıdır. Sitemizde yayınlanan yazı ve yorumların sorumluluğu tamamen yazarına aittir.
Siteden kaynak gösterilmeden yazı kopyalanamaz.
Copyright © Cherkessia.Net 2009 İletişim: info@cherkessia.net